Фасад Окна, двери, балконы Крыша, подвал Отопление, Водоснабжение Вентиляция, кондиционирование Возобновляемые источники энергии Прочее

Азаров повстав проти Ахметова

Іван Писаренко, для ЕП — Вівторок, 21 січня 2014, 11:02

Версія для друкуКоментарі29

 

"Зміна правил функціонування ринку електроенергії може призвести до зростання цін на електроенергію для всіх споживачів з випереджаючою динамікою зростання цін для населення. А це позбавляє перспективи всю промисловість".

 

Таке заявив Микола Азаров на останньому засіданні Кабміну.

 

Заява прем'єра спричинила шалений шквал критики з боку експертів ринку, "вирощених" у структурах Ріната Ахметова.

 

Саме цей олігарх координував та щедро оплачував роботу структур, які розробили та лобіювали у парламенті вкрай необхідний для енергетики закон про лібералізацію ринку електричної енергії.

 

Той самий, що запроваджує практику прямих договорів між виробниками та покупцями струму.

 

Цікаво, що у цьому законі влада місяцями "не помічала" перекосів на користь ДТЕК - енергетичної структури Ахметова.

 

Та чому саме зараз настав "момент прозріння" на владному Олімпі?

 

Глава уряду визнав та оприлюднив гостру тарифну проблему. Її причина - у суперечностях, закладених в закон "Про основи функціонування ринку електроенергії", який набрав чинності 1 січня 2014 року. Дія документа призведе до стрімкого зростання тарифів на електроенергію.

 

Спиною до Євросоюзу

 

Верховна рада схвалила цей закон 24 жовтня 2013 року, готуючись до підписання угоди про асоціацію з ЄC. Україна зобов'язалася реалізувати одну з ключових директив союзу про правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії.

 

Наразі вітчизняний оптовий ринок електроенергії не витримує критики. В умовах конкуренції працюють лише ТЕС, а ринок кулуарно регулює "залізна" рука влади.

 

Коли ж Україна повернулася спиною до ЄС, справедлива вимога щодо створення цивілізованого ринку відійшла на другий план. Мабуть, саме тому прем'єр заговорив так відверто.

 

Зараз перед урядом інші завдання. На тлі всенародного протесту і загрози заморожування у західних банках активів влади головне її завдання - утримати зростання цін на електроенергію та комунальні послуги.

 

Саме тому наприкінці 2013 року уряд доручив Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики - НКРЕ, заморозити зростання цін і тарифів для всіх природних монополій, що й було зроблено.

 

Проте закон набрав чинності, тому Кабмін змушений розробляти проекти актів для його втілення. Він розробив проект плану з визначенням відомств, відповідальних за його реалізацію, і датами виконання усіх його пунктів. Чи буде завершена ця робота - питання часу. Принаймні, є конкретний план дій.

 

Відповідно до закону, за новими правилами ринок повинен працювати з 1 липня 2017 року. Однак для цього уряд повинен виконати колосальну роботу.

 

План зобов'язує низку державних структур до 1 червня 2017 року ухвалити рішення про остаточну дату початку роботи лібералізованого ринку електроенергії. Для цього уряд повинен підготувати документи, які забезпечать функціонування ринку двосторонніх договорів, ринку "на добу наперед" та балансуючого ринку.

 

Крім того, план зобов'язує Міненерговугілля, НКРЕ, Мінфін та Мін'юст до 15 січня 2014 року "ухвалити акт щодо створення координаційного центру із забезпечення впровадження нової моделі ринку". Проте надворі вже 20 січня, а жодних повідомлень від уряду про створення такого центру досі нема.

 

Також навряд чи до 1 листопада 2014 року будуть підготовлені законодавчі акти щодо "імплементації вимог ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії та регламенту стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії".

 

Мова йде про лібералізацію ринку експорту електроенергії, який нині повністю монополізований приватною структурою Ахметова.

 

Урядовий план зобов'язує Міненерговугілля та низку інших міністерств до 1 березня 2014 року "створити у складі оптових постачальників електроенергії структурні підрозділи для виконання функцій оператора ринку та гарантованого покупця на повноцінному ринку електроенергії".

 

До 1 листопада 2015 року - "реорганізувати підприємство, що здійснює діяльність з оптового постачання струму, шляхом виділення з його складу структурних підрозділів та створення на їх базі підприємств, що будуть виконувати функції оператора ринку та гарантованого покупця відповідно до цього закону".

 

Фонд фінансування Ахметова

 

Особливе місце у переліку запланованих дій відведене створенню до 1 листопада 2015 року державної некомерційної установи - Фонду вартісного дисбалансу, визначенню уповноваженого банку ринку, реорганізації "Укренерго", створенню системного оператора і електропередавального підприємства.

 

Це далеко не повний перелік необхідних дій для створення ринку прямих договорів. Питання в тому, який ефект буде від його запровадження, адже спочатку треба зняти закладені в закон протиріччя.

 

Змінити модель функціонування оптового енергоринку слід було давно. Там діє принцип англійського пулу, коли весь струм продається єдиному покупцеві - ДП "Енергоринок". Це не сприяє розвитку здорової конкуренції, яка мала б стимулювати ефективну роботу підприємств - учасників енергоринку.

 

Саме тому ще 2002 року уряд схвалив концепцію розвитку ринку, яка передбачала поступовий, протягом п'яти років, перехід на підписання двосторонніх контрактів між виробниками та споживачами струму. Проте згаданий вище закон був ухвалений лише через одинадцять років, але у спотвореному вигляді.

 

Ціни на електроенергію повинні складатися на біржі, роль якої виконуватиме ринок "на добу наперед". Проте створення Фонду врегулювання вартісного дисбалансу та його наповнення лише коштом атомної та гідроенергетики - це нонсенс.

 

Вартісний дисбаланс нібито виникає за рахунок низьких тарифів для населення, частка якого у загальній структурі споживання електроенергії в Україні становить 28%. Обсяг цього дисбалансу за 2013 рік експерти оцінили 40 млрд грн.

 

Цю суму повинні гасити АЕС і ГЕС. Вона майже вдвічі перевищує всю річну вартість струму, що виробляють атомні станції НАЕК "Енергоатом".

 

З конфіденційних джерел відомо, що із запровадженням спотвореної ліберальної моделі ринку тариф для атомної генерації зросте з 23,08 коп до 71 коп за кВт-год. Тобто, в "атомний" тариф закладатимуть не лише витрати самих АЕС, а й кошти для покриття витрат згаданого фонду.

 

У підсумку, атомна генерація перестане конкурувати з тепловою, а тарифи для усіх споживачів зростуть в кілька разів. Досі тариф від зростання утримують атомна енергетика та гідроенергетика. Частка ГЕС мала, а от атомна генерація виробляє майже половину всієї електрики і є головним донором усіх споживачів.

 

Азаров добре розуміє цю просту істину, тому й попередив про можливе зростання тарифів для усіх споживачів. Експерти ж структур Ахметова стурбовані загрозою не отримати заплановані надприбутки.

 

Філософія розробників закону про лібералізацію ринку електроенергії передбачає створення переваг для теплової генерації, яка належить ДТЕК, і "вбивство" найбільш потужного конкурента - атомної енергетики.

 

Якби не був створений Фонд врегулювання вартісного дисбалансу, то більшість споживачів при переході на прямі договори купували б дешевшу енергію АЕС - по 23 коп за кВт-год. ТЕС лише програвали б, адже їх тариф - 63 коп за кВт-год.

 

Ця проблема виникла не сьогодні, і не лише через перехресне субсидування тарифів для населення коштом промисловості. Влада "забула" про величезні борги між усіма суб'єктами енергоринку.

 

Борг енергоринку перед атомними, тепловими та гідроелектростанціями, що склалася на початку 2000-х років, перевищив 18 млрд грн. Тоді це дорівнювало вартості річного виробництва в усій електроенергетиці. Борги не погашені й досі, хоча парламент щороку продовжував дію закону про їх реструктуризацію.

 

Отже, перш ніж переходити до ринку двосторонніх договорів, необхідно вирішити боргові проблеми. Водночас слід доопрацювати закон про лібералізацію сектора.

 

В іншому випадку доведеться забути про інвестиційну привабливість української енергетики, проектний ресурс якої давно вичерпаний. Коштів на відродження галузі, а це десятки мільярдів доларів, у бюджеті країни нема. Всі надії на інвесторів, але вони захочуть працювати лише в умовах вільної конкуренції.

 

Ціни, за якими виробники продають електроенергію Оптовому ринку, січень 2014 року, грн за МВт-год

 

Середня ціна продажу

452,56

"Енергоатом"

232,55

ТЕС

630,52

ГЕС, крім тих, що працюють за "зеленим" тарифом

241,16

Виробники, що працюють за "зеленим" тарифом

1 686,49

у тому числі

ГЕС

1 274,44

ВЕС

1 237,00

СЕС

5 030,51

Виробники електроенергії з біомаси

1354,80

ТЕЦ та інші

971,02

 

 

 

 

Новости

В Украине введут пеню на несвоевременную оплату коммуналки
02.02.2016 Народные депутаты в первом чтении поддержали закон о пене за несвоевременную оплату жилищно-коммунальных услуг.
В Украине изменили порядок регистрации недвижимости: Юрист объяснил, что изменится
16.01.2016 С 1 января в Украине вступил в силу новый порядок регистрации недвижимого имущества. Юристы ЮК Prove Group проанализировали ряд существенных...
Лавочка закрылась: в Украине запретят нелегальную сдачу жилья
16.01.2016 Об этом заявил вице-премьер-министр Украины, министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Геннадий Зубко, передает Inforesist, ссылаясь на “Урядовий кур’єр”.
Держенергоефективності розглядає управителів багатоповерхівок та енергосервісні компанії як перспективний ринок та ефективний інструмент термомодернізації житлових будинків
16.01.2016 Обговоренню цього питання була присвячена зустріч Голови Держенергоефективності Сергія Савчука з представниками АТ «Ощадбанк», АБ "Укргазбанк", АТ "Укрексімбанк", міжнародних проектів...
Українці активно утеплюють власні домівки
05.01.2016 Результати щотижневого моніторингу державної програми з термомодернізації будівель свідчать про стабільний попит на «теплі» кредити. З 28 грудня 2015 року...